Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться Ім'я Твоє,
нехай прийде царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні,
і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,
і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
(з тексту Божественної Літургії, затвердженої синодом УГКЦ у 1996 році)

Отче наш, ти, що єси на небесах,
нехай святиться Ім'я Твоє,
нехай прийде Царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі, так і на землі.
Хліб наш насушній дай нам днесь;
і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим;
і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
(з молитовника "Прийдіте поклонімся", Рим 1991)

Џтче нашъ, и4же е3си́ на небесёхъ,
да свzти́тсz и4мz Твое1:
да пріи́детъ Ца1рствіе Твое1:
да бyдетъ во1лz Твоz1,
ћкw на небеси́, и6 на земли́.
Хлёбъ нашъ насyщный да1ждь на1мъ дне1сь:
и6 w6ста́ви намъ до́лги на1шz,
ћкоже и6 мы2 w6ставлz1емъ должникw1мъ на1шимъ:
и6 не введи́ на1съ во и6скушение,
но изба́ви насъ t лука́вагw.
(з тексту Божественної Літургії, Рим 1941)

Христе Ісусе, Господи і Вседержителю! Ти — втіха тих, що плачуть, сиріт і вдів захист. Ти сказав: “Поклич Мене в день журби твоєї, і врятую тебе”. В дні журби своєї вдаюся до Тебе і молюся Тобі: не відверни лиця Твого від мене і вислухай благання моє, яке приношу Тобі зі сльозами. Ти, Господи і Владико всього, благозволив одружити мене з одним з рабів Твоїх, щоб нам бути одним тілом і одним духом. Ти дав мені його за чоловіка й захисника. Твоїй милостивій і премудрій волі вгодно було взяти від мене цього раба Твого і залишити мене одну. Схиляюся перед цією Твоєю волею і до Тебе вдаюся в дні журби моєї: заспокой смуток мій з приводу розлуки з рабом Твоїм, другом моїм. Коли Ти взяв його від мене, не візьми від мене Своєї милости. Як колись прийняв Ти дві лепти вдовиці, так прийми і це благання моє. Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (ім’я), прости йому всі провини його, вільні й невільні, чи то думкою, чи словом, чи ділом, свідомі чи несвідомі, але з великої милости Твоєї та безлічі щедрот Твоїх полегши й прости всі гріхи його і осели його з святими Твоїми, де немає ні хвороби, ні печалі, ні зітхання, а життя безконечне. Благаю і прошу Тебе, Господи, дай мені всі дні життя мого не переставати молитися за померлого раба Твого (ім’я) і аж до кінця мого просити в Тебе, Судді всього світу, відпущення всіх гріхів його і вселення його в небесні оселі, що їх Ти наготував тим, що люблять Тебе. Коли ж він і згрішив, але не відступив від Тебе і безсумнівно Отця, і Сина, і Святого Духа православно аж до останнього свого подиху визнавав, тому віру в Тебе замість діл прийми, бо нема чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один без гріха, і правда Твоя — правда вічна. Вірую, Господи, що Ти почуєш благання моє і не відвернеш лиця Твого від мене. Побачивши вдовицю, що тяжко плакала, Ти змилосердився і сина її, коли вже несли ховати, воскресив: так, змилосердившись, заспокой і мою журбу. Як Ти відчинив двері милосердя Твого для раба Твого Феофіла, що відійшов до Тебе, і простив йому всі провини його за молитви святої Церкви Твоєї, зважаючи на молитви й милостині дружини його, так і я благаю Тебе, прийми і моє благання за раба Твого (ім’я) і введи його в життя вічне. Ти бо єси уповання наше. Ти Бог милости і спасіння, і Тобі славу возсилаємо з Отцем, і Святим Духом нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.